Творчість учнів: проза

Письменник талановитий, якщо він уміє подати нове звичним, а звичне — новим. 
Семюел Джонсон

Скорик Ганна, 6-А клас

НЕБЕЗПЕЧНИЙ ТА БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ
Одного дня, коли мама з татом пішли у театр, то…
Перед тим, як піти до театру, мама мені сказала, щоб я зробила всі уроки, але тільки-но мама з татом вийшли з квартири, то все сталося зовсім інакше.
Коли я ввімкнула комп`ютер (щоб робити французьку), то вирішила трішки пограти в улюблену гру Super Cow. Я подумала: «Встигну ще зробити уроки, мама ще довго дивитиметься виставу в театрі». Коли  ж  почала грати, (а ця гра знаходилась в Інтернеті), то на комп`ютер надійшло сповіщення про те, що гра може зашкодити комп`ютеру, але я не звернула на це уваги. Тут все і почалось! Я так захопилась грою, що не помітила як мене «засмоктало» в комп`ютер. Тільки тоді помітила, що замість рук і ніг у мене виросли ратиці, а на голові – роги. «Що б це могло бути?» – здивовано подумала я. Одразу  хотіла закричати:  «Мама!». Але замість цього почула: « Мууууу…». « Я стаю супер-коровою, яка визволяє тварин.  Мабуть, все це мені сниться, – крутилося в моїй голові.  –  Цікаво, а чи можу я визволяти тварин, яких захопив професор Дуріарті. В мене все виходить! Якщо це сон, то я ще пограюсь». Але на комп`ютері замість героїв гри з`явились жахливі віруси, які намагались мене спіймати, і я змушена була рятуватись втечею весь час. А потім вони проверещали: «Погане дівчисько, ми тебе так чи інакше зловимо. Тобі не втекти!!! Ми тобі відкриємо секрет: це не сон, це правда!!!!»
           Це було жахливо, бо я все зрозуміла. Справді, це була шкідлива програма не тільки для комп`ютера, а ще й для мене. Потім на комп`ютері з`явився напис: «Щоб отримати свою доньку, ви повинні сплатити 1000000 гривень. Про місце сплати домовимось за телефоном о 21:00». Цей напис був жахливий, бо крім того, що я не зроблю уроки, то ще й батьки будуть платити за мене такі великі гроші! Але невідомо ще, чи повернуть після сплати мене віруси додому з цього жахливого комп`ютерного світу, де тобою керують і ти не можеш сам навіть поворухнутись!!!
Я дуже хвилювалась, тому що в одну мить мене могли наздогнати віруси, оточуючи з усіх боків. Маленькі віруси були бридкого зеленого кольору, а ще вони були дуже колючі. Старші були і жовті, їх лихоманило. А зовсім старі віруси були чорні, в зелених і червоних плямах. Також старі віруси були отруйні, вони плювались отрутою, яка при потраплянні на шкіру утворювала рани, а коли вона потрапляла очі, то могла навіть вбити людину.
 Коли віруси мене майже зловили, я побачила маленьку нірку. Звичайно, я в неї швидко сховалась. Там було надзвичайно світло і все виблискувало, мов золото. Саме там я знайшла чарівну книгу «Інформатика», яка дуже допомогла мені. В ній було написано, що антивіруси мешкають на  чарівному полі. Але щоб туди потрапити, потрібно написати мачісне слово в цій книзі. В цей час книга почала співати: «ІФОРМАТИКА, ІНФОРМАТИКА…»
Я все зрозуміла, магічне слово – «ІНФОРМАТИКА». Мерщій його я написала і потрапила на поле антивірусів. Незабаром побачила його володарів – антивіруси, вони були дуже гарні. А схожі були на людей, мали завжди курчаве волосся, були одягнуті, як королі, а ще були дуже розумними. Вони вміли читати думки. Антивіруси були різні, але найбільше мені сподобався АVAST, який встановився на моєму комп`ютері і очистив Інтернет від вірусів. А ще записав мене до «Школи Інформатики», в якій мене навчили захищатись від вірусів.
Тепер мій Інтернет безпечний, бо його охороняє від шкідливих програм лицар Антивірус. І завдяки йому я встигла зробити всі уроки.
ДІТИ, ВЧІТЬ ІНФОРМАТИКУ , ВОНА ВАМ ЗНАДОБИТЬСЯ!!!!!!!


Лагно Юрій, 11 клас


 Стріла Амура
     Сиділа бабуся біля комину. Біля неї вмостились її онучка й онук, а на дивані розляглася кішка Ліра, на яку старенька завжди казала «ненажера». Бабуся Катріна, так її звали, побачила, що діти вже стомились і хотіла вкрити їх. Та тільки-но вона встала з крісла, як малий Джон тут же підвівся і сказав, що не засне, доки  не почує давню історію  кохання бабусі, яку та часто розповідала онукам перед сном замість казки, тому що інших цікавих історій не памятала. Бабуся Катріна стомлено видихнула і почала свою розповідь:
     «Було це 40 років тому. Я ще тоді жила у Франції і жила досить непогано: їла і м’ясо, і рибу, і навіть всякі тістечка смачні, що залишались після королівських бенкетів. У той час я працювала служницею в замку: готувала їжу, прала, прибирала.  Загалом робота була не надто важка. Я тоді  доглядала за принцесою, якій через 4 дні мало виповнитись  21 рік. Хоча мені тоді було стільки ж, я приховувала свій вік, і всі думали, що мені вже 25.
     Приготування до балу йшли повним ходом. Усі так переполошилися, бо знали, що на свято приїде наречений принцеси Софії Фердинант – син короля. Всі жінки мліли від поглядів того принца, але ніхто не насмілювався навіть посміхнутися в його бік, тому що боялися його матері. Королева Софія вже неодноразово натякала, що кожна, хто посміє сподобатись принцу, відчує всю силу гільйотини. Я ніколи того принца і в очі не бачила, оскільки не так давно влаштувалася там працювати. Тому й подумати не могла, що ця поважна особа вплине на мою долю.
     Розпочався довгоочікуваний бал. Усі гості вже приїхали, окрім королівської сім’ї. Всі служниці не мали права навіть показуватись зі своїх кімнаток, котрі ми називали маленькими тюремними камерами. Але в замку були приховані ходи, про які знала я від моєї допитливої подруги Люсіль.      Ми підслухали також від якоїсь баронеси про одруження Софії з Фердинантом. Але ніхто не вірив в це, тому що всі знали, що принц ніколи не кохав Софію, а зустрічався з нею з примусу його батьків, бо в королівстві почались скрутні часи: війна, шпигуни та зрадники змусили королівство занепасти, тому шлюб Фердинанта з Софією був останнім шансом на порятунок.
     Ми почули, як відчинилася брама в замку і в зал зайшов він, мій майбутній наречений і ваш дідусь – принц Фердинант. Це було кохання з першого погляду, хоч він мене і не побачив, а ніби відчув, що сьогодні станеться найважливіша подія в його житті.
     Коли прийшов час до подачі других страв, всі служники були зайняті, тому нас із Люсіль попросили допомогти. Коли я вийшла до зали, то ненароком зіштовхнулася з принцем і побачила того єдиного і неповторного. Він також не міг відірвати погляду від мене, але в той же момент королева, побачивши це, відразу покликала мене до себе і непрозоро натякнула на те, що я тут «ніхто» і звати мене «ніяк». Я засмутилась і пішла до кухні.
     Думка про принца зводила мене з розуму, але коли я поверталася з мрій в реальність, ці думки гнітили мою душу. Я навіть сильно захворіла.
     Після мого одужання я дізналася про те, що принц освідчився Софії і з цього приводу королева влаштувала бал. Там я сподівалася на останню зустріч з Фердинантом.
     Вечір. Бал. Я вже не можу дочекатись приїзду принца, і це переживання змусило мене вийти на двір. Там в темряві, де лише місяць, як свічка, вказував мені шлях, я побачила когось… Так, це був він. Коли принц побачив мене, то спочатку ніби злякався, але потім зрозумів, що це я і кинувся до назустріч. Фердинант сказав, що шукав мене, щоб хоч в останній раз побачити мене. Ми говорили дуже довго і з кожним словом ми закохувались все більше і більше. Тоді він запропонував мені втекти разом із ним в невелике містечко, де вже придбав будиночок. Він кохав мене і готовий був пожертвувати усім заради мене, хоч я і була простою служницею. Я згодилась.
      Уже через 2 дні ми були, як в раю.  Без  пафосу, без лицемірства ми жили в своє задоволення. Я народила йому доньку і все було б добре, якби королева не почала полювання на нас. Того фатального дня я разом з вашою матір’ю пішла до лісу по гриби, а Фердинант залишився лагодити дах. Коли королівський патруль проходив повз нашого будинку, Фердинант встиг заховатися за димар, але черепиця була слизька і він впав звідти. В ту ж мить варта схопила його і відвела до королеви. Вона досі пам’ятала його образу і засудила його до смерті. На той час я не знала, де він і коли повернулась додому, подумала, що він пішов на базарну площу, щоб докупити черепиці. Тоді я також вирішила сходити туди і купити спецій до супу. На серці в мене була тривога, але я не звертала уваги на це.
     На базарній площі було дуже багато люду, всі вони кудись дивились. Я оглянулась і коли побачила там його (у бабусі навернулися сльози, які вона швидко витерла). Я ледь не втратила свідомість. Його не просто страчували на очах у всіх, а й ще катували перед смертю. Весь час він шукав когось очима, а коли замітив ,як кат потягнув за важіль, весь той період ,він повторював ,що любитиме мене навіть після смерті. Софія не витримала того ,що навіть перед смертю він кохав мене і від ненависті взяла лук і стрілою і навіки зупинила серце мого коханого.Мені здалося, що тієї миті Софія вбила і мою душу. Після смерті Фердинанта я переїхала з Франції сюди, щоб спокійно виховувати доньку і онуків. Ось так і закінчилася історія мого нещасливого кохання”. Бабуся тихо замовкла вкрила онуків , сіла на кресло і заснула…



1 коментар:

  1. Ви хочете продати свою нирку?
    Ви шукаєте можливість продати свою нирку за гроші через фінансові збої, і ви не знаєте, що робити?
    Тоді зв’яжіться з нами сьогодні за адресою dr.louisclinic@gmail.com, і ми запропонуємо вам хорошу суму для вашої нирки, оскільки нам терміново потрібна нирка в нашій клініці або зателефонуйте +9187042163074
    електронна адреса: dr.louisclinic@gmail.com
    whatsapp: + 1- (725) 2017759
    Ціна: $650,000usd

    ВідповістиВидалити